Ребека Маріно – канадська тенісистка, яка подала великі надії ще на початку своєї кар’єри, ставши професіоналкою в далекому 2008 році. Вона неодноразово перемагала на турнірах ITF (Міжнародна тенісна федерація), а в липні 2011 року зуміла увійти до числа 40 найсильніших тенісисток світу за рейтингом WTA. Проте у 2013 році несподівано вирішила зробити перерву у виступах. Її повернення відбулося лише у 2018 році, і воно вийшло тріумфальним – Ребека з першої ж спроби виграла турнір ITF в Анталії (Туреччина) з призовим фондом 15 тисяч доларів. Тоді спортсменка не програла жодного сету. Ще на початку кар’єри вона була визнана найкращою тенісисткою Канади, отримавши це звання від Tennis Canada у 2010 та 2011 роках. Далі на vancouver1.one.
Сім’я Ребекки. Перші прояви таланту
Ребека Маріно народилася в Торонто в сім’ї будівельного підприємця Джо Маріно та Кетрін Гангерфорд. Коли їй було лише два роки, родина переїхала до Ванкувера. Спортивний талант у цій сім’ї не був випадковістю: її дядько, Джордж Гангерфорд, завоював золото для Канади на Олімпійських іграх 1964 року у веслуванні, а молодший брат Стівен продовжив сімейну традицію, виступаючи за університетську команду Каліфорнійського університету в Берклі.
Спочатку Ребекку віддали на бадмінтон, але тренер помітив у дівчинки здібності до тенісу. Уже в 10 років вона взяла в руки тенісну ракетку, а в 14 стала наймолодшою чемпіонкою престижного турніру Stanley Park Open у Ванкувері. Прагнучи вдосконалювати свої навички, з 2008 по 2009 рік Маріно тренувалася у швейцарському містечку Давос під керівництвом досвідченої німецької наставниці Ніни Ніттінгер. А незабаром переїхала до Монреаля, де продовжила підготовку в Національному тенісному центрі, щоб закріпити свої позиції серед перспективних тенісисток Канади.
Початок кар’єри
Ребека Марино зробила свої перші спроби на професійному рівні у 2005 році, дебютувавши на турнірі Vancouver Open ($25 000). Тоді вона не пройшла кваліфікацію, як і наступного року на Rogers Cup, куди отримала запрошення від організаторів.
Проте вже у 2008 році Маріно почала гучно заявляти про себе. У серпні вона виграла свій перший титул ITF в одиничному розряді в італійському Trecastagni ($10 000), а також двічі тріумфувала в парних турнірах – у липні в Evansville, Indiana та в жовтні в Southlake, Texas. Її проривом на рівні WTA (Жіноча тенісна асоціація) стала перемога на Challenge Bell у листопаді 2008 року. Пройшовши кваліфікацію, вона виграла перший матч основної сітки, обігравши досвідчену Джилл Крейбас, але в другому раунді поступилася Галині Воскобоєвій.
Наступного року на цьому ж турнірі Маріно підтвердила свої амбіції, знову дійшовши до другого раунду. Саме тоді дівчина перемогла в суперництві з талановитою Лорен Албанезе, але програла Юлії Гергес. Цей період став важливим етапом у її кар’єрі, що підготував ґрунт для подальших успіхів на міжнародній арені.
Досягнення в сучасності
На US Open Ребека Маріно зробила крок уперед у своєму професійному шляху, вперше дійшовши до третього раунду змагань серії Великого шолома. Вона впевнено здолала Магдалену Фрех і Дарію Снігур, однак її поєдинок завершився після зустрічі з Чжан Шуай. Попри 182 позицію в рейтингу, Маріно вдалося пробитися через кваліфікацію до Australian Open, де вона виступала вже всьоме. У першому раунді її суперницею стала гравчиня під номером п’ять Джессіка Пегула, яка й вибила Ребекку з турніру.
Проте справжній успіх настав у лютому, коли Маріно під шостим номером виграла W100 Guanajuato Open, отримавши поразку лише в одному сеті за весь турнір. У фіналі вона не залишила шансів Юле Німаєр. Літо також принесло значні досягнення. У червні тенісистка кваліфікувалася на WTA 250 Nottingham Open і перемогла Вікторію Голубич у першому раунді, але в наступному матчі поступилася Кеті Боултер, яка зрештою виграла турнір. Через тиждень Ребека завоювала свій перший титул на траві, вигравши W100 Ilkley Trophy після трисетової перемоги над Джессікою Понше. Осінь виявилася не менш успішною. У жовтні Маріно стала чемпіонкою W75 Calgary National Bank Challenger, програвши лише в одному сеті за весь період змагань. У півфіналі вона здолала Кейденс Брейс, а у фіналі – Анну Роджерс. Її парний успіх теж не забарився: разом із Кармен Корлі дівчина виграла другий титул WTA 125 в Abierto Tampico, де обігнала Аліну Корнєєву та Поліну Кудерметову у фіналі. Кульмінацією сезону став найбільший титул у кар’єрі Маріно на Dow Tennis Classic WTA 125 у Мідленді. Вона виступила на турнірі майже бездоганно, адже здолала серйозних суперниць, зокрема Робін Андерсон, Луїзу Чиріко, Аліну Корнєєву та Лесю Цуренко. У фіналі вона впевнено перемогла третю сіяну Алісію Паркс.
Сезон 2025 року Маріно розпочала з виступу на Auckland Classic, де в першому раунді обіграла четверту сіяну Лулу Сан. Однак у другому матчі спортсменка не змогла переграти Бернарду Перу. На Australian Open вона отримала місце в основній сітці завдяки рейтингу, проте її змагання завершилося в першому ж раунді після поразки від 22-ї сіяної Кеті Боултер. Попереду нові виклики, і залишається тільки чекати, як складеться її подальший сезон.
Як соціальні мережі впливають на Ребекку?
Згадайте ті дитячі миті, коли ви в шкільні роки стояли на баскетбольному майданчику, в танцювальній залі чи, можливо, на футбольному полі, мріючи про те, як одного дня станете професіоналом. Такою була й Ребека. Дитяча уява переносила її на Вімблдон, у Фенвей-Парк чи на поля Августи, де саме її удар або подача вирішила б долю гри, а натовпи глядачів затамували б подих, спостерігаючи саме за нею. А тепер уявіть, що ви справді досягли всього, як це сталося в Маріно. Роки виснажливих тренувань, нескінченні години, віддані техніці подачі та ударів. І ось ви – серед найкращих у світі. Але замість визнання та захоплення вас зустрічає хвиля критики, образ та негативу з боку незнайомих людей, що врешті-решт змушує залишити улюблену справу, заради якої ви так багато працювали.
Ребека Маріно – канадська тенісистка, яка у 22 роки вже входила до 40 найкращих спортсменок світового рейтингу WTA, посідаючи найвищу в кар’єрі 38 позицію. За свою професійну кар’єру вона виграла 150 матчів із 257, а у 2011 році дійшла до фіналу одного з турнірів WTA. Однак у певний момент Маріно оголосила про завершення кар’єри, визнавши, що не витримала шквалу негативу та жорстоких коментарів у соціальних мережах. Під час пресконференції, присвяченої її відходу зі спорту, вона зізналася, що понад шість років боролася з депресією, а ворожість і зневага з боку так званих “фанатів” лише погіршували її стан.
Зрештою, Ребека зрозуміла: якщо гра більше не приносить радості, сенсу в ній немає, навіть на найвищому рівні. Ситуація Маріно викликає співчуття, адже з подібною проблемою стикаються багато публічних людей. Критика в Інтернеті стала буденністю, і хоча дехто може ігнорувати образи, для інших вони перетворюються на постійний тиск, який складно витримати. Уявіть, що ви щойно програли важливий матч, а замість підтримки бачите десятки коментарів із погрозами та зневагою – чи справді це те, що допоможе оговтатися? На жаль, сучасний світ дозволяє будь-кому висловлювати ненависть в мережі без жодних наслідків. І хоча багато хто мріє про зміни, поки що їх не видно. Але рішення Маріно покинути спорт – стало її шансом на спокійне життя, адже через деякий час тенісистка повернулася до побудови успішної кар’єри.