Робін Блейзер – член Ордену Канади, видатний поет, академік та заклятий активіст. Його творчість ніколи не залишається без уваги, адже саме він досліджує могутність мови та її роль у формуванні людського сприйняття світу. Про це також говорять його досягнення. Він є лауреатом престижної поетичної премії Griffin Poetry Prize та був ключовою фігурою Сан-Франциської Ренесансної поезії 1950-1960-х років. Далі на vancouver1.one.
Раннє життя та освіта
Письменник народився 18 травня 1925 року в Денвері, штат Колорадо, проте помер у Ванкувері, адже довго прожив саме там.
У 1944 році Робін Блейзер переїхав на захід та долучився до поетичної сцени в Берклі, Каліфорнія, де познайомився з поетами Джеком Спайсером і Робертом Дунканом. У 1955 році Блейзер розпочав свою академічну кар’єру як бібліотекар в Гарвардському університеті в Кембриджі, штат Массачусетс. У 1966 році вперше прочитав вірші на поетичному фестивалі у Ванкувері й того ж року іммігрував до Канади, прийнявши запрошення викладати в Університеті Саймона Фрейзера (SFU). У 1972 році він став громадянином Канади й працював у SFU до своєї відставки (1986 рік).
Чим надихався поет?
Блейзер був талановитим письменником, написавши 14 збірок поезії, 11 книг есеїв, оперний лібрето «Остання вечеря» (2000) та кілька творів у перекладі. Двома основними джерелами натхнення митця завжди були природа, що відображалося в його любові до садівництва та дерев, і персонажі з класичної літератури, яку він вивчав в оригінальних грецькій та латинській мовах. Блейзер також вільно володів німецькою, французькою, італійською та португальською мовами. Хитрий, сухий та дотепний гумор – одна з особливостей його творчості, іноді цинічний, деколи саркастичний, але завжди інтелектуальний. Його виступи на читаннях і фестивалях збирали великі авдиторії саме завдяки його гумору та тому, що він говорив про поезію з щирістю та невпинною вірою в її цінність.
На написання першого циклу The Moth Poem, письменник надихнувся, коли побачив молі, що потрапили в його піаніно, а потім у заповнену попільничку. Блейзер використовує моль як метафору для того, щоб показати ефемерну природу мови, боротьбу поета й саму природу світу. Комашка є образом митця, який буде «грати» перед суспільством (символ піаніно), що маргіналізує поезію. Блейзер починає з опису смішного та приреченого створіння, а потім розширює його до епічного та універсального сприйняття читачем, показуючи, як кожне життя є частиною великого всесвіту.
Якою є мова для Блейзера?
Блейзер вірив, що мова – це космос поезії, тож її завдання – створювати галактику, яка безперервно розширюється і відображає всі світи, що формують людський менталітет. Для Блейзера кожна мова, яку вивчає людина, відкриває перед нею новий світ, надаючи революційну основу для взаємодії з іншими та розширюючи всі світи – як внутрішні, так і зовнішні, поетичні та реальні.
Найвідоміші вірші та творіння
Найвідоміший вірш Блейзера, Even on Sunday, написаний для Гей-ігор 1990 року у Ванкувері. Цією поезією він підіймає усвідомлення небезпеки сходження суспільства до гомогенності. Спочатку автор розповідає про темні аспекти людських вад, а потім про індивідуальну відповідальність. У процесі поеми він згадує страждання людства в період Голокосту, расизм у США та виключення жінок і геїв з повного спектра людських прав по всьому світу. Він бореться з «усіма формами чужості» і вимагає, щоб дискримінація людей на основі їхньої сексуальної орієнтації обмежувалася не лише законодавчими нормами, але й стала частиною глибшої ментальної практики та соціальних цінностей. Його непохитна віра полягала в тому, що обмеження, які гомогенне суспільство і культура накладають на індивідів, заперечують «наше існування як особистостей».
Протягом трьох десятиліть Робін Блейзер написав цикл віршів, які він назвав Image-Nations. Багато з них досліджують ікони й ритуали в нашому суспільстві: міфічні фігури, релігійні обряди та священну мову. У Image-Nation 9 Блейзер демістифікує міфічних богів, зводячи їх до форм, які допомагають краще зрозуміти їх роль у нашому житті. У Image-Nation 21 він звертається до ритуалу смерті й пам’яті, припускаючи роль поета у розширенні космосу.
Визнана книга есеїв Робіна Блейзера, The Fire, є збіркою його думок про поезію, поетів і суспільство, яке потрібне митцям, щоб фіксувати, виражати й передавати свої емоції, переживання та думки, які виникають у їхній взаємодії з навколишнім світом. Це вказує на те, що мистецтво є засобом для вираження глибоких почуттів, а цей процес важливий для будь-якої творчої людини. Крім того, в есеях Блейзера представлені думки багатьох його колег-поетів, письменників і мислителів, які дозволяють читачеві відчути себе учасником розгорнутої дискусії про поезію і її роль у нашому житті.
Почесті та інші досягнення
У 2005 році Робін Блейзер був призначений членом Ордену Канади за його внесок у канадську культуру та мистецтва. Перша нагорода за життєві досягнення від Griffin Trust for Excellence in Poetry була вручена Блейзеру у 2006 році, а у 2008 році він виграв поетичну премію Griffin Poetry Prize за свою збірку The Holy Forest. Крім того, письменник був професором емеритом Університету Саймона Фрейзера, де почав викладати у 1966 році. Отримавши канадське громадянство, Блейзер був нагороджений Орденом Канади (2005 рік), «найвищою цивільною відзнакою Канади», яку присуджують за видатні досягнення, відданість громаді та службу нації. Також варто зазначити, що Capilano Review, провідний літературний журнал з Північного Ванкувера, щорічно відзначає пам’ять Блейзера.
У червні 1995 року, на честь 70-річчя Блейзера, у Ванкувері було проведено конференцію, щоб вшанувати його внесок у канадську поезію. Конференція, яка отримала назву «Відновлення публічного світу» (фраза, позичена в Ганни Арент), зібрала поетів з багатьох куточків планети, зокрема канадських митців Майкла Ондатже, Стівена Маккафері, Філліса Вебба, Джорджа Бауера, Фреда Ваха, Стена Перскі та Дафни Марлатт, а також поетів, що мешкають у Сполучених Штатах, як-от Майкл Палмер і Норма Коул (яка народилася в Канаді, а потім переїхала до Сан-Франциско). Блейзер також був добре відомий як редактор «Зібраних творів Джека Спайсера», який містить есе Блейзера The Practice of Outside. А публікація 1993 року The Holy Forest представляє його зібрані поезії на той момент.
Робін Блейзер також активно працював як перекладач. Він займався не лише творенням власних поезій, але й адаптацією доробку інших авторів для англомовної авдиторії. Зокрема, він перекладав поезію з французької та іспанської мов. У 1990-х роках Блейзер активно співпрацював із культурними організаціями Канади, беручи участь у численних поетичних фестивалях, літературних семінарах та конференціях. Його присутність у таких заходах часто призводила до глибоких дискусій щодо ролі поезії в сучасному суспільстві, а також стосувалася соціальних та політичних аспектів, зокрема, теми прав людини та свободи слова. Та й загалом, що стосується його творчого процесу, то Блейзер був відомий саме своєю здатністю проникати у глибини людських душ і досліджувати складні психологічні питання.