Avalon Dairy є найстарішим молочним заводом на всій території Британської Колумбії. Його історія розпочинається у 1906 році, коли засновник Єремія Кроулі приїхав до Ванкувера з невеликого містечка Вестерн-Бей, штат Ньюфаундленд, через “золоту лихоманку”. Поки він дістався Ванкувера, активність золотошукачів знизилась, але краса міста настільки вразила чоловіка, що він вирішив перевезти сюди родину та провести тут решту життя. Детальніше на vancouver1.one.
Заснування сімейної справи
У 1906 році родина Кроулі придбала у Ванкувері ферму з шістьма коровами, тоді вони й вирішили заснувати молочну компанію Avalon Dairy, на честь рідного півострова — Авалон — який він залишив у Ньюфаундленді. У тому ж році він викупив ще один гектар землі, де збудував молочний завод.
Перші роки справи йшли кепсько. У 1918 році, через падіння цін на молоко з 14 центів до 7 центів за кварту та грошову заборгованість, Єремія Кроулі був вимушений продати своїх корів на аукціоні. У 1924 році родина ледь не втратила ферму через недоплату податків. Податкові офіцери виставили нерухомість на продаж, але, на щастя, охочих придбати ділянку не знайшлось. Через два роки ціни на молоко почали знову зростати, а Кроулі зміг викупити ділянку у міста за три тисячі доларів, які позичив у родичів.
Тоді він вирішив змінити діяльність компанії, більше розвиваючись як молокозавод, а не як молочна ферма. Молоко купував у інших фермерів, розливав його у скляні пляшки з товстим горлечком та доставляв їх на конях і в фургоні. Згодом вирішив ввести технологію пастеризації, проте коштів не вистачало для купівлі дорогого обладнання. Тому Кроулі вирішив виготовити його самостійно. Шляхом проб та помилок він створив власний пастеризатор, який згодом продавав навіть іншим молокозаводам.
Діяльність молочного заводу у воєнні часи
Набагато краще пішли справи бізнесу, під час Другої світової війни, коли Велика Британія звернулася до Канади за молочними продуктами та надала їм субсидії, що дозволило компанії Кроулі почати процвітати після стількох років нещастя. Ціни підвищились до 30 центів за центнер молока. По завершенню війни у Ванкувері нараховувалось близько 100 молочних підприємств, і тоді більші корпорації почали скуповувати менші молокозаводи. На щастя, Avalon зміг не тільки зберегти свою незалежність, а й оновитись, створивши новий офіс, придбавши новий поверхневий охолоджувач, новий пастеризатор, два нових фургони для доставки та гомогенізатор.
Доля заводу після смерті Єремії Кроулі
У 1950 році Єремія помирає, не залишивши заповіту. Основна частина акцій перейшла дружині, а його три сини взяли керівництво на себе. Через рік на фермі трапилась пожежа, внаслідок якої згорів амбар. Коней та фургони вдалось врятувати, а сарай згодом відбудували.
На 2021 рік компанія належить роду Кроулі, а саме онуку Єремії – Лі. Штат заводу складахться з 26 співробітників, які працюють на молокозаводі 18 годин на добу, сім днів на тиждень. Початкова ферма Єремії отримала статус культурної спадщини міста Ванкувера. Потужності заводу дозволяють виробляти понад 6 мільйонів літрів молока на рік. З 1915 року використовується культова скляна пляшка, яка все ще відрізняє лінійку Avalon від решти ринку. Крім того, тут також виготовляють вершки, молоко, шоколадне молоко, домашній сир, сколотин, сир, масло, сметану, йогурт, яйця, морозиво. Особливістю компанії є збільшений термін придатності продукції — 21 день, коли в середньому він становить 18 днів. А також виробництво особливих 36-відсоткових вершків, що є справжньою знахідкою для кухарів та кондитерів міста.
