Джо Фортес — місцевий герой, що присвятив себе порятунку людей. Він став першим офіційним рятувальником у місті. Більшість свого життя провів на одному з пляжів Ванкувера, де стежив за порядком та збудував собі будинок. За вагомий внесок у розвиток безпеки міста Джозефа Фортеса визнали “Ванкуверським громадянином століття”. Детальніше про життя Джо Фортеса та його жагу до порятунку життів далі на vancouver1.one.
Переїзд до Ванкувера
Серафім Джозеф Фортес народився 9 лютого 1863 року в Порт-оф-Спейн, Тринідад і Тобаго. У 1880 році переїхав до Ліверпуля, де почав розвивати навички плавання. Через 5 років знову чекав переїзд до Ванкувера (тоді ще Гранвіль), де чоловік став одним з перших темношкірих громадян.
Аби заробити на життя вирішив відкрити точку з чищенням взуття. Згодом працевлаштувався барменом, а тоді – портьє в місцеві готелі.
Коли місто постраждало від великої пожежі 1886 році, Джо Фортес доєднався до лав волонтерів та допомагав населенню з евакуацією та навіть врятувати якусь частину майна.
Самостійно знайшов собі роботу
Улюбленою частиною міста стала Англійська бухта, де Джо Фортес любив відпочити наодинці та поплавати. Згодом Джо почав докладати зусиль на прибирання пляжу та слідкуванням за порядком. На пляжі він збудував й власний будинок. Влітку він жив у наметі на піску, а на початку століття побудував собі котедж біля підніжжя Бідвел-стріт. Ранок розпочинав із запливу вздовж пляжу та стакану морської води, яку вважав джерелом енергії.
Неофіційно був визнаний охоронцем Англійської бухти. Тільки після порятунку американського консула у 1900 році чоловіка працевлаштували та почали щомісяця виплачувати заробітну плату. Натомість Джо мав слідкувати за порядком, проводити інструкції з плавання та патрулювати територію щовечора як спеціальний констебль міської поліції Ванкувера, йому також дозволялось мати при собі револьвер. Користувався великою популярністю серед молоді, що приходила на пляж відпочити біля води.
Свої обов’язки Джо Фортес виконував на совість. Навчив три покоління триматись на воді. Його присутність на пляжі гарантувало, що всі залишатимуться в безпеці та щасливо плескатимуться у воді. За офіційними даними він врятував від утоплення 29 осіб, за неофіційними — понад сотні людських життів.
У 1910 році міська влада визнала Джо Фортеса першим рятувальником Англійської затоки. За вірну службу місто вручило йому золотий годинник і грамоту.
Джо Фортес помер 4 лютого 1922 року через ускладнення внаслідок запалення легень. Похорони проводились в соборі Святого Розарію, куди прийшло близько 10 тисяч людей, аби провести міського героя в останню путь. Був похований на кладовищі Маунтін-В’ю в Райлі-Парку.
Вшанування пам’яті
Джо Фортес став місцевим героєм та легендою. Щоб пам’ять про нього жила вічно, у 1927 році в парку Олександра на березі моря встановили Меморіальний фонтанчик з питною водою саме на тому місці, де рятувальник проводив заняття з плавання для дітей та розповідав про безпеку на воді. Через 50 років на Денман-стріт, що розташовується неподалік від пляжу Інгліш-Бей, відкрили філію Ванкуверської міської бібліотеки, названу іменем Джо Фортеса.
У 1985 році у місті відкрили ресторан, присвячений діяльності ванкуверського рятувальника. Через рік Історичне товариство Ванкувера офіційно оголосило Джо Фортеса “Громадянином століття”. Згодом життя героя було висвітлено в коротенькій кінострічці від Національної кіноради Ванкувера. А у 2013 році на його честь була випущена канадська марка.
У 2022 році Фонд спадщини Ванкувера відкрив Меморіальну таблицю на пляжі Інгліш-Бей, що став як рідна домівка для Джо Фортеса.
