Том Картер — відомий ванкуверський музикант та художник. Головною особливістю його картин стало зображення вулиць Ванкувера в різні проміжки часу ХХ століття. Попри те, що художник народився у передмісті, де й провів більшу частину свого раннього життя, він завжди прагнув міського життя, яке зі змінами в особистому житті почав детально досліджувати. Більше на сайті vancouver1.one.
Як зародилась цікавість до історії Ванкувера
Перш ніж Том Картер почав писати картини, він протягом двадцяти років керував власною студією звукозапису. Він брав участь у створенні блюзових альбомів, які були номіновані на премію Juno. Спочатку Тому подобалась така діяльність, але потім він усвідомив, що це не те чим би він хотів займатись протягом всього життя.
Після продажу студії Том купив собі мансарду в центрі Ванкувера. У цей час він усвідомив, що його дідусь у такому самому віці також мав значні зміни у житті. Цей збіг настільки зацікавив Тома, що він почав вивчати історію родини. Том дізнався, що його дід володів низкою ресторанів у центрі Ванкувера в 1920-х і 1930-х роках, але бізнес перестав існувати у 1933 році, коли у місті на театр, відомий як Королівський, чиказька мафія скинула бомбу. Цей театр розташовувався навпроти кафе дідуся Картера. Подейкували, що бомбардування було частиною робітничих заворушень того часу.
Ця інформація змусила Тома ще більш детально вивчити не тільки історію. власного роду, а всього міста. Згодом всі свої уявлення він вирішив зібрати докупи та зобразити на полотні. Головною ідеєю було зображення міста таким, яким знали його батьки, дідусі та бабусі. Перші картини з історичним Ванкувером Том Картер писав для прикрашення власних стін і він тоді ще й гадки не мав, що його роботи стануть популярними та дозволяють йому заробляти.
Перш ніж писати, треба дослідити
За словами художника, чим більше досліджень він проводить, тим легше створювати картини. Тому Том багато часу проводить у пошуках історичних даних в міському архіві чи під час спілкування з мешканцями Ванкувера старшого віку. А дослідження міста приносить не менше задоволення, ніж живопис.
Можна помітити, що картини Картера відрізняються високим рівнем деталізації, проте під час їх створення він схильних до мистецької свободи. В одному з інтерв’ю Том розповів, що часто використовує “творчу перспективу”, тобто дещо змінює, загинає та викривляє деякі речі, аби глядач міг бачити ніби навколо будівель. Якісь частини навпаки зменшує, наприклад, стоянку, аби можна було інші частини зобразити більшими — якусь цікаву будівлю чи яскравий рекламний щит. Тому Том Картер надає перевагу живопису, а не фотографії, оскільки за допомогою різноманітних художніх прийомів історію можна розповісти краще, ніж через об’єктив фотокамери.
Том Картер найбільше любить зображувати вулицю Гастінгс. Малює сцени з нічного життя району — неонові вогні, дощові вулиці та яскраву культуру Ванкувера.
Епоха Ванкувера з 1940-х до 1960-х років є однією з найулюбленіших, оскільки вона добре впізнаваною більшістю глядачів, які пов’язати цей період. Також ці роки важливі й на особистому рівні, оскільки період тісно пов’язаний з його батьками, дідусями та бабусями. Таким чином, він може поєднувати різні деталі своїх сімейних досліджень у своїх картинах.
Один і той самий Ванкувер в різні часи
В ранніх роботах Тома можна прослідкувати перетини різних часових проміжків. Це дозволяло включати у міський пейзаж будівлі, яких вже давно нема, але вони були важливими для відчуття місця, яке художник хоче створити. Він також міг зображувати в одній будівлі поверхи чи кімнати різних епох.
